Латунь чи бронза: як відрізнити

Зріз розповідає найбільше

Дивитися на поверхню безглуздо: там патина, фарба, окалина або залишки хрому. Зробіть свіжий пропил ножівкою чи зачистіть кут напилком — і колір скаже все. Латунь на зрізі яскраво-жовта, майже золотиста. Бронза темніша: від рудувато-коричневої до сірувато-рожевої залежно від того, що додано до міді — олово, алюміній чи свинець. Чиста мідь відрізняється від обох одразу — вона червонувата.

Робіть зріз не на самому краю деталі: край часто нагрітий або деформований, і колір там читається гірше. Достатньо площадки розміром із нігтя.

Стружка, вага, звук

Друга проба — поведінка під інструментом. Латунь ріжеться в'язко й дає довгі завитки, які закручуються спіраллю. Бронза кришиться: стружка виходить короткою, ламкою, розсипається дрібним зерном. Різниця настільки виразна, що її видно навіть на кількох рухах ножівкою.

Третя проба — вага. Візьміть у руки дві деталі схожого розміру: бронзова відчутно важча, бо олово щільніше за цинк. Четверта — звук. Легкий удар по латунній деталі дає дзвінкий, довший тон; бронза відповідає коротшим і глухішим. Якщо три проби з чотирьох показують одне — сумніватися вже не варто.

Де на Тернопільщині трапляється що

Латунь приходить переважно з обв'язки й сантехніки: крани, вентилі, фітинги молочних і соківних ліній, змішувачі з готелів курортної частини області, радіаторні соти. Бронза — з вузлів тертя й пари: втулки й вкладиші тракторів і причепів, обойми буксових вузлів, черв'ячні колеса редукторів на деревообробних верстатах, парова арматура котелень цукрових виробництв, плетені сітки фільтрувальних дільниць.

Просте практичне правило: якщо деталь працювала під тиском води чи повітря — швидше латунь; якщо вона крутилася, терлася чи тримала вал — швидше бронза. Правило не абсолютне, але в дев'яти випадках із десяти воно вгадує, і далі його підтверджує зріз.