Прийом нікелю й ніхрому в Тернополі

Сушильні камери й пекарні — головне джерело

Тернопільщина сушить деревину й пече хліб у промислових обсягах, а це означає сотні кілометрів нагрівального дроту. Ніхром іде до нас із сушильних камер меблевих і столярних виробництв, із хлібопекарських печей, із пастеризаторів молочних ліній, з електропечей термічних дільниць ремонтних заводів. Друге джерело — лабораторії: муфельні печі агрохімічних і насіннєвих станцій, де спіраль міняють щосезону.

Нікель у чистому вигляді трапляється рідше: аноди з гальванічних ділянок старого легпрому, катодні карти зі складів, деталі приладів, монетоподібні заготовки. Константан і пермалой приходять з обмоток вимірювальних приладів, шунтів і трансформаторів струму зі щитових. Усе це дрібне за розміром — тим цінніше, що доставляється звичайною посилкою.

Пастка: нержавійка, яку приймають за ніхром

Найчастіша помилка — прийняти за ніхром звичайну нержавіючу спіраль або трубчастий ТЕН. Розрізняється це просто. Ніхромовий дріт при згинанні пружинить і повертається назад, а не лишається зігнутим; на розжарених ділянках він темно-сірий, без іржавих плям; магнітом Х20Н80 практично не береться. Трубчастий ТЕН — це сталева або мідна трубка з піском усередині, і сама спіраль там сховані всередині; ставку за нього ставимо як за корпус, а не як за ніхром, поки трубку не розкрито.

Якщо сумніваєтеся, надішліть фото котушки збоку й місця згину. Плутанина тут дорога в обидва боки: різниця між 210 грн/кг і 20 грн/кг у рази, тому вгадувати сенсу немає.

Порахуємо ставку

Чотири кілограми знятих спіралей Х20Н80 із сушильної камери — 840 гривень, і це вміщується в невелику коробку. Той самий дріт бідної марки Х15Н60 дасть 616: марка тут вирішує більше, ніж вага, тому не змішуйте котушки з різних печей в одну купу.